«Інноваційний підхід до вивчення української мови та літератури»

Робота над проблемою «Інноваційний підхід до вивчення

української мови та літератури»

Cучасний урок української мови і літератури має бути цікавим для учнів.  Це досягається шляхом різноманітних видів і форм  навчальної діяльності, інноваційних методичних прийомів.

Сучасна педагогіка дає таке пояснення інноваційного уроку— це урок, що виходить за межі традиційних типів. В. А. Сластьонін пише «поняття "інновація "означає нововведення, новизну, зміна; інновація як засіб і процес передбачає введення чого-небудь нового».  

         Інноваційний підхід у викладанні української мови і літератури здійснюються через проведення так званих нестандартних уроків, організацію нестандартних завдань чи запитань, нетрадиційних форм повторення, закріплення чи перевірки виучуваного матеріалу.

       У сучасній педагогіці існує велика кількість різних інноваційних (нетрадиційних) уроків. Дослідники виділяють наступні групи таких уроків:

·        інтегровані (побудовані на міжпредметних зв'язках: мови і літератури, мови і історії);

·        уроки у формі змагань та ігор: конкурс, турнір, естафета, дуель, КВК, ділова гра, рольова гра, кросворд, вікторин;

·        уроки, засновані на формах, жанрах і методах роботи, відомих у суспільній практиці: дослідження, винахідництво, аналіз першоджерел, коментар, мозкова атака, інтерв'ю, репортаж, рецензія;

·         уроки, засновані на нетрадиційній організації навчального матеріалу: урок мудрості, одкровення, урок - "дублер починає діяти";

·         уроки, що нагадують публічні форми спілкування: прес-конференція, аукціон, бенефіс, мітинг, регламентована дискусія, панорама, телепередача, телеміст, рапорт, діалог, "жива газета", усний журнал;

·         уроки-фантазії: урок казка, урок-сюрприз.

·         уроки, засновані на імітації діяльності установ і організацій: суд, слідство, трибунал,  патентне бюро, вчена рада, редакційна рада.

При виборі типу уроку важливо враховувати вікові особливості учнів, їх бажання і вміння, а також той фактичний матеріал, який вивчатиметься на даному уроці.

На відміну від звичайного уроку, мета якого оволодіння знаннями, уміннями та навичками, нетрадиційні заняття спрямовані на повніше врахування вікових особливостей, інтересів, нахилів, здібностей кожного учня. Хочу зупинитися на деяких з найбільш вживаних типах уроків.

У своїй практиці я використовую нові форми проведення уроків. Це і уроки ділової гри, уроки-конференції, уроки-семінари, диспути, уроки-змагання, уроки типу КВК, навчальні ігри, уроки винаходу, уроки-творчі звіти, аукціони знань, уроки-подорожі, інтегровані уроки, традиційні уроки з елементами гри, інші.

Урок типу КВК, урок-змагання проводжу як уроки повторення певної теми. Структуру уроку будую за відповідною схемою, яка умовно ділиться на шість етапів. Перший етап - розминка, тобто питання з певної теми. Це заміна бесіди, при якій вчитель дає рівноцінні питання командам. Наступні етапи на такому уроці є виконання різноманітних вправ, мовні чи літературні ігри різної складності. Останній етап творчі завдання з використанням мовного матеріалу.

Близькими по структурі до цих типів уроків є уроки - змагання, уроки - турніри. У моїй практиці були уроки «Щасливий випадок» з тем : «Іменник», «Числівник» (6 кл.), «Прислівник», «Сполучник як службова частина мови» (7 кл.).

Урок - конкурс ерудитів проводиться у формі питань і відповідей. Учнів ознайомлюю з умовами гри, розігрую по черговість виступів команд. Питання підбираю до уроку різноманітні, спочатку питання мають бути простіші, а далі - складніші.

Використовую і такі типи уроків як рольова, ситуативна ігри. Вони займають невеликий час на уроці. Наприклад, рольова гра «Плюс - мінус» проводиться за 5-10 хвилин, вона сприяє виробленню орфоепічних норм. П'ятикласникам я пропоную уявити себе дикторами відомої радіопрограми. У дикторському тексті є ряд «небезпечних» слів відносно до наголошування. До початку ефіру всі сумнівні питання треба з'ясувати - поставити «плюс» над словом, якщо наголос у слові правильний, і «мінус», якщо наголос вжитий неправильно.

Ситуативну гру можна проводити під час складання діалогів. Перед учнями ставлю завдання скласти діалог відповідно до запропонованої життєвої ситуації. Наприклад, ви близькі друзі, але давно не бачились і у вас багато приємних спогадів, або уявіть себе казковим персонажем, але в сучасному часі, прокоментуйте , які зміни відбулися.

У старших класах практикую такі форми проведення уроків з мови : урок семінар, конференція, практикум, дискусії та ін. В основу проведення цих уроків покладено неординарний підхід, самостійний вибір.

У 10 класі перший урок «Українська мова в світі» проходив у формі прес-конференції журналістів, учні готувалися до виступів старанно, ґрунтовно. У 9 класі урок «Розвиток української мови» був бінарним (разом з історією України), це був урок - семінар. Урок - дискусії був проведений у 11 класі при розгляді теми «Виступ під час дискусії». На уроці - конференції проведений, коли учні повторювали і поглиблювали знання навички з теми «Стилі, типи і жанри мовлення». Під час підготовки до цього уроку учні працювали в малих групах. Кожна з груп вибрала певний стиль і підбирала матеріал самостійно. Готуючись до цього уроку, старшокласники на практиці   застосовували   свої   знання   й    навики   з   тем  «Розгорнута відповідь на запитання з мови», «Виступ з відповіддю».

Провідне місце серед нетрадиційних методів роботи посідають ігри. Вони є одним із найбільш дієвих способів залучен­ня учнів до роботи, розвитку їхньої пізнавальної й емоційно-особистісної сфери. Ігри на уроці ак­тивізують учнів, адже вони розпочинають швидше розв'язувати завдання, інтенсивніше співпрацюють між собою. Самостійний пошук відповідей на сфор­мульовані запитання сприяє розвитку кмітливості, аналітичного мислення. Навчання у грі можна використовувати як елемент уроку, його етапу або як окремий урок. Гра максимально наближає умови розв'язання завдань до реального життя. Саме під час гри учні за­своюють певні правила поведінки в різних життєвих ситуаціях. Та основною перевагою навчання у грі є те, що учні мають змогу від­почити навчаючись. Ігри сприяють кращому засвоєнню термінів і понять, стимулюють учнів до роботи з додаткової літератури, значно підвищують інтерес до предмета, розвивають кмітливість. Найчастіше я використовую ігри при перевірці домашнього завдання (по 10 хвилин), закріпленні нової теми (до 5 хвилин), а також проводжу три-п'ять уроків-ігор з метою перевірки знань у кінці вивчених тем.

Ігри частіше використовую на уроках у 5-7 класах, адже вивчення української мови у цей період має свої специфічні особливості. Діти, які щойно перейшли до середньої ланки, великою мірою сприймають життя як гру. Уроки в такому віці з елементами казки, гри надзвичайно ефективні, при умові, що урок досягне свою головну дидактичну мету: діти мають винести з уроку якомога більше знань. Неодмінною умовою має бути принцип новизни.

Відомий психолог Д.Ельконін чітко висловився, що гра - це форма творчості, природна потреба організму. У Стародавньому Римі вчителя, який викладав основи наук, називали «учителем ігор». Нові підходи до навчання слід шукати у резерві навчальної гри .

Найчастіше здійснюю роботу в таких ігрових формах, як «Літературна вікторина», «Літературне лото», «Аукціон знань», «Істинне і хибне», «Лови помилку» тощо.

   Про проведення літературної вікторини повідомляю учнів заздалегідь, щоб вони мали змогу опрацювати відповідну інформа­цію. Відтак добираю запитання, які зацікавили б учнів. Оскільки під час вікторини відбувається конкуренція між групами учнів, учителю важливо забезпечити атмосферу дружелюбності. За таких умов учні отримають позитивні враження від участі у грі. Підсумковий урок вивчення творчості Ліни Костенко в 7 кла­сі провела у формі літературної вікторини.

    Під час гри «Літературне лото» учні працюють у парах. Суть гри полягає в поєднанні елементів в одне ціле або встановленні від­повідності між ними, як-от:

•   літературні поняття та їх визначення;

•   назви творів та імена авторів;

•   імена героїв та їхні репліки;

•   частини прислів'їв, приказок тощо.

На підсумковому уроці з української літератури в 11-му класі під час гри «Літературне лото» запропонувала учням встановити відповідність між літературним напрямом і його ознакою.